Донедавна історія створення та розкручування Pornhub залишалася таємницею. Привідкриємо її в цьому матеріалі.
Зведений брат теперішнього власника Антуна Стефан Манос та його однокласник Віссам Юссеф ще у школі заснували компанію Brazzers, яка спеціалізувалася на фото та відео сексуального змісту. У 2004 році бізнес-партнери закінчили факультет інженерії та інформатики в Монреальському Університеті Конкордія.
Приблизно тоді ж вони розширили бізнес і невдовзі перетворили його на найбільшу порноімперію сучасності: разом з ще одним однокурсником Меттом Кізером відкрили офіс і купили домен Pornhub.com, а в 2007 році запустили сайт, що став найуспішнішим відгалуженням молодої корпорації. Ідея полягала в тому, щоб надавати охочим вільний доступ до порнографії всіх жанрів та напрямків: піратського відео інших студій, домашнім роликам та контенту їхнього іншого підприємства Brazzers.
За короткий час після запуску Pornhub розвинувся настільки, що його фундаторам знадобилася допомога з управлінням маркетинговими операціями. Тоді до керівництва підключилися Антун та Девід Тассільо, який наразі обіймає посаду COO (головного операційного директора) у материнській компанії MindGeek. Крім Pornhub, до неї відносяться YouPorn, Digital Playground та ще кілька сервісів із порнографічним контентом. Завдяки рекламі та платним підпискам чистий прибуток MindGeek за 2020 рік склав 500 мільйонів доларів.
Перші проблеми із законом у власників Pornhub розпочалися у 2009 році. Тоді Секретна служба США вилучила 6,4 мільйона доларів із банківських рахунків холдингової компанії Mansef, яка належала Маносу та Юссефу, через підозри у відмиванні грошей. Суд зобов’язав бізнесменів виплатити 2,2 мільйона як неустойку. 2010 року Mansef продали за 140 мільйонів німецькому програмісту Фабіану Тільманну, але 2012-го той відійшов від справ через звинувачення в ухиленні від сплати податків. Компанія повністю перейшла під контроль Антуна та Тассильо, а також їхнього загадкового партнера — австрійського інвестора Бернда Бергмайра. Утрьох вони організували викуп підприємства і запустили новий бренд — це MindGeek.
Експерти відзначають, що після появи Бергмайра справи в Pornhub і пов’язаних з ним порнографічних сервісах ведуться набагато скритніше. Фізично MindGeek базується в Монреалі, але юридично керівництво знаходиться в Люксембурзі. Офіси компанії функціонують у Лос-Анджелесі, Лондоні, Нікосії та Бухаресті. За останні 10 років корпорація Антуна, Тассільо і Бергмайра перетворилася на один із найбільш глобальних та прибуткових світових брендів. Проте відносно безтурботний період для мільйонерів добіг кінця, коли через журналістські розслідування та виявлені порушення етики на них обрушилася хвиля звинувачень і погроз.
Хто зацікавлений у знищенні Pornhub
Щоб відновити репутацію та позбутися нелегального контенту, MindGeeks почала співпрацювати з 40 некомерційними організаціями, включаючи Національний центр допомоги зниклим та експлуатованим дітям. Активісти допомагали шукати відео з неповнолітніми. В результаті масштабного чищення Pornhub заблокував кілька мільйонів неверифікованих роликів, але для противників індустрії подібної роботи над помилками виявилося замало. «Не можу порахувати, скільки разів люди бажали, щоб мій будинок чи будинок компанії згоріли вщент, – розповів Антун. — Я не звертав увагу на твіти, бо люди можуть писати що завгодно. А потім мій дім справді згорів».
Група з 34 постраждалих від нелегального контенту подала позов на Pornhub і найняла адвоката Майкла Боу, який раніше представляв інтереси Дональда Трампа і телепроповідника Джеррі Фалвелла-молодшого, який потрапив у секс-скандал. Юрист звинуватив компанію у торгівлі людським тілом. У відповідь представники Pornhub назвали його “солдатом ультраправих військ, що націлилися знищити індустрію для дорослих”. Один із позивачів характеризував корпорацію як «класичний злочинний бізнес у стилі Сопрано». Коли влітку 2021 року Pornhub випустив гід з еротичної творчості у головних музеях світу, Лувр та флорентійська галерея Уффіці пригрозили , що подадуть до суду на сервіс.
Деякі ліберальні активісти розкритикували керівництво MindGeek за негуманну політику та експлуатацію жінок, але головними опонентами порномагнатів все ж таки виступили консерватори. Радикали з руху Traffickinghub закидали співробітників Pornhub погрозами та поширили в інтернеті заклики до закриття компанії. Сам рух утворився на базі меншин євангелістської організації Exodus Cry, що прославилася своїм неприйняттям абортів і сексуальних меншин.
За чотири дні до підпалу будинку Антуна засновник Traffickinghub у твіттері закликала «спалити їх вщент», а інший учасник руху написав під фотографією будівлі: «Сподіваюся, цей особняк згорить так само, як і вони мають горіти в пекельному полум’ї».
Інцидент з особняком та санкціонований урядом Канади розгляд комітету з етики загострили конфлікт між співробітниками порноіндустрії та їхніми супротивниками — республіканцями-христианами, які виборюють захист «традиційних цінностей». Президент Гільдії порноакторів Алана Еванс назвала підпал “терористичною атакою проти індустрії, підготовленої ультрарелігійними противниками порно”.
Роуз Калемба, одна з дівчат, чиї відео у неповнолітньому віці з’явилися в інтернеті, сказала, що Traffickinghub шкодить жертвам сильніше, ніж Pornhub.
А що зараз?
Поки розслідування триває і винних у підпалі не знайдено, Pornhub залишається у центрі уваги. Антун та Тассильо вперше вийшли з тіні та погодилися поспілкуватися з пресою. Вони пообіцяли, що більше не дозволять викладати на сайт заборонений контент і запевнили, що не збираються продавати компанію. «Ми відомі усьому світу як бренд, який дестигматизував порнографію, – сказав Антун. — Ми керуємо компанією, яка надає дорослі розваги, глузує з правил, але одночасно зберігає професіоналізм». Незважаючи на катастрофічний рік, власники впевнені, що Pornhub залишиться на вершині.
Розгляд за окремими позовами триває, а канадський уряд за підсумками слухання зобов’язав Pornhub та інші аналогічні платформи посилити контроль над контентом.
Протистояння між християнськими консерваторами та власниками компаній продовжується. Випадкові жертви і співробітники індустрії, що постраждали від неетичного ставлення, часто залишаються в цій битві на другому плані — одні ставляться до них як до перешкод для бізнесу, інші — як щодо налаштування громадськості проти порнографії. Підпал особняка Антуна — найочевидніший доказ того, наскільки серйозний оборот прийняла ця війна.